Зміст

• ЧЕРВЕНА БАРА
• 1919 АНАРХІСТИЧНІ БОМБІНГИ
• БОМБІНГ ПРОДАЄТЬСЯ
• J. EDGAR HOOVER
• EMMA GOLDMAN
• ПАЛЬМЕРНІ РАЙДИ ВЗАЄМО
• ДРУГА ХВИЛЬНА ПАЛЬМЕРНА РАЙДА
• ACLU СТВОРЕНО
• Зниження ПАЛЬМЕРУ
• ДЖЕРЕЛА

Палмерські набіги - це серія жорстоких і жорстоких набігів правоохоронних органів, спрямованих на лівих радикалів та анархістів у 1919 та 1920 роках, починаючи в період заворушень, відомих як "Червоне літо". Дж. Едгар Гувер, рейди та подальші депортації виявилися згубними і викликали бурхливу дискусію щодо конституційних прав.

ЧЕРВЕНА БАРА

Після Російської революції в 1917 р. Америка була настороженою, побоюючись комуністичних революціонерів на власних берегах.

Прямим результатом параної були прямий акт про 1918 рік, який розширив Закон про шпигунство 1917 року. Закон, спрямований на тих, хто критикував уряд, Закон про крадіжку розпочав роботу з моніторингу радикалів, особливо лідерів профспілок, із загрозою депортації над ними.

Кожен, хто був членом союзу промислових робітників Світу, особливо піддався ризику.

1919 АНАРХІСТИЧНІ БОМБІНГИ

Навесні 1919 року було виявлено серію бомб, націлених на урядових та правоохоронних органів.

У квітні пакетна бомба була доставлена ​​в будинок колишнього сенатора США Томаса Хардвіка в Грузії. Він вибухнув, але Хардвік, його дружина та служниця, яка відкрила пакунок, вижили (хоча і з важкими травмами).

Пізніше місяця в офіс мера Сіетла Оле Хансона надійшла поштова бомба, відправлена ​​з Нью-Йорка, яка не вибухнула.

БОМБІНГ ПРОДАЄТЬСЯ

Через кілька днів поштовий працівник прочитав газету про вибухи в Грузії, і опис цього пакету нагадував йому групу посилок, з якою він розібрався за кілька днів до цього, не вистачало належної пошти.

Клер, Чарльз Каплан, перехопив 36 поштових бомб, націлених на Олівера Венделла Холмса, Джона Д. Рокфеллера, Дж. П. Моргана та інших відомих громадян.

Наступні заголовки підштовхнули змову і розпочали хвилю Червоного відлякування в країні. У Нью-Йорку та Клівленді відбулися заворушення навколо першотравневих святкувань, які підтримували профспілки.

2 червня 1919 року в будинку судді Чарльза Купера Нотта-молодшого в Нью-Йорку вибухнула бомба, вбивши двох людей.

У той самий день бомба вибухнула перед будинком Палмера у Вашингтоні, округ Колумбія. Анархіст, який посадив бомбу, Карло Валдіночі, був єдиним жертвою вибуху.

Інші пристрої підірвались у Бостоні, Клівленді та Філадельфії. Підозрювались два анархісти, які працювали в магазині, який прослідковував флаєр, що містився в кожній упаковці, але ніколи не був засуджений через відсутність доказів.

J. EDGAR HOOVER

У 1919 р. Палмер у відповідь на бомби створив спеціальний підрозділ попередника Бюро розслідувань ФБР, зарядженого зі зведенням усієї інформації про ліві радикали.

Дж. Едгар Гувер, юрист Департаменту юстиції в той час, був відповідальним за групу. Гувер координував розвідку з різних джерел для виявлення тих радикалів, які вважаються найбільш схильними до насильства.

EMMA GOLDMAN

Аналіз Гувера призводить до набігів та масових арештів згідно із Законом про крадіжки восени 1919 року, серед відомих діячів анархізму Олександра Беркмана та Емми Голдман серед заарештованих.

Поліція здійснила набіги на такі місця, як Російський Народний Дім у Нью-Йорку, де російські іммігранти часто збиралися для освітніх цілей. Агенти Міністерства юстиції штурмували зал засідань і били 200 окупантів клубами та блекджеками.

Клас алгебри був перерваний озброєними агентами, вчителя побили. Затриманим було наказано здати свої гроші агентам, яких потім направили розірвати місце.

Затягнули та засунули у патрульні вагони та взяли під варту, агенти обшукували серед затриманих членів Спілки російських робітників. Наступний допит показав, що лише 39 заарештованих людей мали щось спільне з профспілкою.

ПАЛЬМЕРНІ РАЙДИ ВЗАЄМО

Рейди по США тривали, і поліція витягувала підозрюваних із своїх квартир, часто без ордерів на арешт. У 11 містах було заарештовано тисячу людей. Сімдесят п’ять відсотків заарештованих були звільнені.

У Хартфорді, штат Коннектикут, протягом п'яти місяців тримали 100 чоловік, за цей час вони не були дозволені адвокатами і не були проінформовані про звинувачення.

У грудні 1919 р. Було депортовано багатьох зібраних комуністичних симпатиків, депортували човен. УСАТ Буфорд, отримав прізвисько Радянський ковчег та Червоний ковчег. На борту корабля було депортовано загалом 249 радикалів, включаючи Голдман.

Більше насильницьких зловживань: рядового депортованого в Нью-Йорку Гаспара Каннона тримали в таємниці, не звинувачуючи та побиваючи, коли він не повідомив про інших. Коли Кеннон відмовився підписувати заяву про визнання анархіста, його підпис було підроблено.

Під час слухання Голдмана про депортацію вона несамовито звинуватила уряд у порушенні Першої поправки та попередила їх про помилку, яку вони робили. Вона не повернеться до Америки до 1940 року, коли її труп буде доставлено для поховання.

ДРУГА ХВИЛЬНА ПАЛЬМЕРНА РАЙДА

Ще більше набігів відбулося 2 січня 1920 р. Агенти Міністерства юстиції здійснили рейди в 33 містах, внаслідок чого було заарештовано 3000 осіб. Понад 800 заарештованих радикалів, які підозрюються, мешкали в районі Бостона.

У Чикаго, адвокат штату та начальник поліції вважали, що Палмер відбив місцеві цілі, і думав, що округлення їх на день раніше - єдиний спосіб досягти бажаних арештів.

Близько 150 чикагців було заарештовано 1 січня в рейдах на профспілкові зали та радикальні книгарні. Лише частина тих, хто виступив із судом, прокурор стверджував, що комуністичний істеричний задум відключив електроенергію міста та вкрав електропостачання.

Зловживання арештованих були звичайними: у Детройті майже 1000 чоловіків затримали та голодували майже тиждень на невеликій території без вікон на останньому поверсі федеральної будівлі.

Пізніше їх перевели у Форт-Вейн, щоб його піддавали катуванням під час допитів. Члени сім’ї в’язнів були піддані нападу перед ними в рамках допиту.

ACLU СТВОРЕНО

Американський союз громадянських свобод, або АСЛУ, був створений у 1920 р. Як прямий результат Палмерських рейдів. На засіданні 13 січня було запропоновано реорганізувати Національне бюро з питань громадянських свобод як АССЛ, яке 19 січня пройшло перше засідання.

Першою дією ACLU було оскаржити Закон про засідання.

АСЛУ брала участь у справах, які захищали іммігрантів, на які потрапили цілі, та членів промислових робітників світу, а також інших членів профспілки та політичних радикалів, безпосередньо протистояючи зусиллям набігів Палмера.

Зниження ПАЛЬМЕРУ

Хоча перші рейди були популярні серед американських громадян, вони зрештою викликали багато критики, особливо після другої хвилі набігів, і Палмер зіткнувся з докорами з численних джерел, включаючи Конгрес.

Палмер захищав свої дії в пресі, але подальший звіт групи адвокатів та суддів, який розкривав ступінь, в якому нехтування належним процесом, спричинило подальшу шкоду.

Помічник міністра праці Луї Ф. Пост приєднався до хору критики після розгляду справ про депортацію, стверджуючи, що невинні люди були покарані під час зусиль Палмера. Пост визнав недійсним понад 1500 депортацій. Лише 556 заарештованих залишилися депортованими.

Спроба союзників Конгресу Палмера імпічментувати Пост із захистом, натомість надає Пості можливість публічно окреслити та скасувати зловживання Палмера.

Під час слухань Палмер сумнівався у патріотизмі Поста та відмовився визнати свою кривду.

Він передбачив збройне повстання комуністів 1 травня 1920 року, щоб виправдати подальші набіги та інші дії. Коли це ніколи не здійснилося, його плани розпалися, і він зазнав майже універсальних насмішок.

Кар'єрний політик, Палмер домагався кандидатури демократичного президента в 1920 році, але програв Джеймсу М. Коксу. Палмер помер у 1936 році.

ДЖЕРЕЛА

Від палмерських рейдів до закону про патріот. Крістофер М. Фінан.
Сюжет Першотравневого 1919 р. Допоміг підбити смертельну Уол Сент-Бласт 1920-х років. Нью-Йоркські щоденні новини.
Байт з історії: Палмерські рейди. Архів ФБР.
Чиказька зачистка, Палмер-рейди були вершиною Червоної ляки. Чикагська трибуна.