Цього дня контр-адмірал Чоловік Е. Кіммель був звільнений від свого командування Тихоокеанським флотом США в рамках розстрілу офіцерів внаслідок катастрофи в Перл-Харборі.
Адмірал Кіммель користувався успішною військовою кар'єрою, починаючи з 1915 року помічником помічника секретаря ВМС Франкліна Делано Рузвельта. Він із задоволенням служив на лінкорах у Першій світовій війні, вигравши командування кількох у міжвоєнний період. Після початку Другої світової війни Кіммель вже дістав звання адмірала і командував крейсерськими військами в Перл-Харборі. У січні 1941 р. Його перевели в командувача Тихоокеанського флоту, замінивши Джеймса Річардсона, якого ФДР звільнив з обов'язку після того, як Річардсон заперечив проти створення флоту в Перл-Харборі.
Якщо у Кіммеля була слабкість, то це було звичною істотою. Він знав лише те, що робилося раніше, і йому бракувало уяви, а тому розуміння, що стосується безпрецедентного. Тож, навіть коли з'явилося повідомлення про те, що Японія, ймовірно, зробить перший страйк проти Сполучених Штатів, коли переговори у Вашингтоні процвітали, Кіммель не вживав жодних надзвичайних дій у Перл-Харборі. Насправді він вважав, що вторгнення частіше є на острові Уейк або на острові Мідвей, і вимагав від генерал-лейтенанта Вальтера Шорта, командувача армії в Перл-Харборі, додаткової зенітної артилерії для підтримки там (ніхто не міг не шкодувати).
Прогнозованість Кіммеля була надзвичайно простою для читання японськими військовими спостерігачами і зробила його флот дуже вразливим. Як результат, Кіммель певною мірою відповідав за абсолютне спустошення, що відбулося 7 грудня. Хоча він не мав більше підстав, ніж хто-небудь інший, вважати, що Перл-Харбор є можливою японською ціллю, для заспокоєння довелося знайти козла відпущення. публічне обурення. Він уникнув ймовірного військового суду, коли просив дострокової відставки. Коли Історія адмірала Кіммеля, автобіографія ", як сказано", була опублікована в 1955 році, Кіммель зрозумів, що він вважає, що ФДР приніс себе в жертву, а кар'єра не зніме з себе підозру; Кіммель вважала, що Рузвельт знає, що Перл-Харбор буде бомбардуватися, хоча жодних доказів, які підтверджують його твердження, не було.
