Зміст
- Вінфілд Скотт Хенкок: раннє життя
- Вінфілд Скотт Хенкок: військова кар'єра в США
- Вінфілд Скотт Хенкок: Громадянська війна
- Вінфілд Скотт Хенкок: Битва при Геттісбурзі
- Вінфілд Скотт Хенкок: Пізніше служба громадянської війни
- Вінфілд Скотт Хенкок: пізніше життя
Вінфілд Скотт Хенкок (1824-1886) був офіцером і політиком армії США, який служив генералом Союзу під час громадянської війни (1861-65). Широко визнаний одним із найяскравіших воєнних командирів, Хенкок служив у битвах під Вільямсбургом, Антіетам та Канцлерсвіллем до того, як у травні 1863 р. Командував армією II корпусу Потомака. Його найкращий момент настав у липні 1863 р. Під час битви при Геттісбурзі, коли він командував центром Союзу і відбив напад Конфедерації, відомий як Пікеттський заряд. Пізніше він брав участь у поході на Улісс С. Гранта за надмірну територію та бачив великі дії в битвах за межами Будинку дикої природи та Споцильванії, а також в облозі Петербурга. Після війни Хенкок служив у ряді відомчих командувань для американської армії. Він балотувався як демократичний кандидат у президенти в 1880 році, але вузько програв вибори до республіканця Джеймса А. Гарфілда.
Вінфілд Скотт Хенкок: раннє життя
Вінфілд Скотт Хенкок народився 14 лютого 1824 року в окрузі Монтгомері, штат Пенсильванія. Один з двох однакових братів-близнюків, він був названий на честь Уінфілда Скотта, видатного американського військового командувача того часу. Після відвідування школи в Академії Норрістаун, в 1840 році Хенкок отримав номінацію до Військової академії США в Вест Пойнт. Хенкок боровся з суворими академічними вимогами West Point, закінчивши 18-е місце в класі 25 після закінчення школи в 1844 році.
Ти знав? Незважаючи на бої на протилежних сторонах громадянської війни, генерал Союзу Вінфілд Скотт Хенкок і генерал-конфедерація Льюїс А. Армістед були близькими друзями. Зрештою, двоє чоловіків зіткнулися один з одним у бою в Геттісбурзькій битві, в якій Армістед був смертельно поранений після того, як він вчинив напад на позицію Хенкока під час заряду Пікетта.
Вінфілд Скотт Хенкок: військова кар'єра в США
На посаду другого лейтенанта в армії США Хенкок наступні два роки провів службу в Індійській території та офіцером набору в Огайо та Кентуккі. Перший бойовий досвід прийшов під час мексикансько-американської війни (1846-48), в якій він служив під своїм іменом, генерал-майором Вінфілдом Скоттом. Хенкок був поранений в ногу в битві при Чурубуско в серпні 1847 року, а пізніше побачив дії в битві при Моліно дель Рей.
Визнаний своїми лідерськими якостями, Хенкок поруч обіймав посади адміністративних посад у штаті Міннесота та Міссурі. Під час перебування в Сент-Луїсі він зустрів Алміру Рассел, дочку успішного купця. Пара вийшла заміж у 1850 році і народила двох дітей.
Призначений до капітана в 1855 році, Хенкок служив у Флориді під час третьої війни в Семінолі (1855-58) та у Форт Левенворт, штат Міссурі, під час "Кровотечі Канзасу", періоду партизанської війни, зосередженої на питанні рабства. Після участі в експедиції на територію штату Юта, його перевели на захід і два роки провів службу на посаді капітана в Південній Каліфорнії.
Вінфілд Скотт Хенкок: Громадянська війна
Після неперервної громадянської війни в 1861 році Хенкок залишився в армії США. Після короткої зупинки у Вашингтоні, округ Колумбія, у вересні 1861 року його перевели в звання бригадного генерала в армії Потомака генерала Джорджа МакКлеллана. .
Перша участь Хенкока як польового командира відбулася в травні 1862 року під час кампанії півострова МакКлеллана у Вірджинії. У битві при Вільямсбурзі Хенкок наказав контратаку, яка розгромила конфедераційні сили і захопила прапор повстанців. Пізніше Макклеллан похвалив виставу, заробивши Хенкока довічне прізвисько "Hancock the Superb".
Під час битви при Антіетамі у вересні 1862 року Ганкок взяв на себе командування II корпусом після того, як генерал-майор Ізраїль Б. Річардсон був убитий в бою. Відзначений своїм чудовим спокоєм під обстрілом, Хенкок отримав підвищення по службі генерал-майору добровольців через два місяці. Його підрозділ активно брав участь у битві за Фредеріксбург у грудні 1862 р., Коли командуючий союзом генерал Амвросій Бернсайд наказав зарядити на сильно закріплених конфедеративних лініях. Хенкока під час марного штурму пасли кулею мушкет, і його дивізія зазнала приголомшливих 1200 жертв. Хенкок був поранений в травні 1863 року в битві за Канцлерсвілль, коли його дивізія показала відступ Союзу. Того ж місяця він змінив генерал-майора Дарія Куша на посаді командира армії II корпусу Потомака.
Вінфілд Скотт Хенкок: Битва при Геттісбурзі
Найбільш легендарна битва Хенкока відбулася в липні 1863 р., Коли Союзні та конфедеративні армії зустрілися поблизу міста Геттісбург, штат Пенсильванія. У перший день заручин Генкок взяв на себе командування I, II, III і XI корпусом після того, як в бою був вбитий генерал-майор Джон Рейнольдс. Тимчасово опинившись у командуванні всім лівим крилом армії Союзу, Хенкок вміло розмістив свої війська вздовж високого ґрунту на Кладовищному пагорбі, фактично створивши сцену для решти битви. Його II корпус був розміщений в центрі союзних ліній і наніс тяжкий напад конфедерації, розпочатий на другий день битви.
Найбільший внесок Хенкока в битву відбувся на третій день, коли його корпус зірвав масштабний штурм конфедерації, відомий як пікеттський заряд. Хенкок особисто проводив оборону Союзу, катаючись на конях навіть під сильним вогнем. Казав, що він надмірно ризикував своїм життям, за його словами, зауважив: "Бувають випадки, коли життя командира корпусу не рахується". Керівництво Хенкока врешті-решт допомогло силам Союзу виграти день, але він був важко поранений під час бою, коли куля вдарила його сідло і відскочила в стегно.
Вінфілд Скотт Хенкок: Пізніше служба громадянської війни
Хенкок провів би кілька місяців, видужавши від своєї рани, перш ніж приєднатися до своїх людей за «Сухопутну кампанію генерала Улісса С. Гранта». Його корпус добре бився в битві за Пустелю в травні 1864 року, спочатку відштовхуючи сили конфедерації біля Планк-дороги. Того ж місяця він пробив лінії конфедерації в суді Будинку при Споцильванії і майже розколов армію Роберта Е. Лі на дві частини. Тоді корпус Хенкока зазнав понад 3500 жертв того червня, коли Грант розпорядився невдалим нападом на укріплення конфедерації в битві при Холодній гавані.
Далі Хенкок керував своїм корпусом під час облоги Петербурга (червень 1864-березень 1865 р.), В якій він брав участь у кількох заходах, включаючи дві битви за глибоке дно. У серпні 1864 р. Він зазнав нищівної поразки в битві при Реймс-станції, коли конфедеративна сила, якою командував А. П. Хілл, розгромила свої війська і завдала майже 3000 жертв. Досі страждаючи наслідками свого поранення в Геттісбурзі, Хенкок вирішив піти у відставку з польового командування в листопаді 1864 р. Решту війни він провів, командуючи Першим корпусом ветеранів у Вашингтоні, округ Колумбія, та Середнім військовим управлінням у долині Шенандоа. У липні 1865 року він головував стратою змовників, причетних до вбивства президента Абрахама Лінкольна.
Вінфілд Скотт Хенкок: пізніше життя
Хенкок вирішив залишитися в армії після громадянської війни, а пізніше очолив і Департамент Міссурі, і Департамент Дакоти. У 1867 р. Йому було призначено П'ятий військовий округ у епоху реконструкції Нового Орлеана. Демократ з прав людини, який довірився до життя, Хенкок привернув себе до білих у цьому районі після того, як він відмовився від багатьох політик воєнного стану, що проводилися з кінця війни.
У 1872 році Хенкоку було доручено очолити Департамент Атлантики, велике командування, яке охоплювало більшу частину Північного Сходу. За цей час він все активніше займався політикою, а в 1880 р. Виграв демократичну номінацію на пост президента. Кампанія Хенкока мала широку підтримку, і йому вдалося провести всі південні штати. Але, незважаючи лише на 10 тисяч голосів, він був остаточно переможений республіканцем Джеймсом Гарфілдом.
Після втрати президента Хенкок повернувся на посаду в Департаменті Атлантики і згодом обіймав посаду президента Національної стрілецької асоціації. Помер на острові Губернатори, Нью-Йорк, у 1886 році у віці 61 року.
