Зміст

• Коріння геноциду: Османська імперія
• Перша вірменська різанина
• Молоді турки
• Починається Перша світова війна
• Починається геноцид вірмен
• Геноцид вірмен сьогодні

Геноцид Вірменії був нещадним вбивством мільйонів вірмен турками Османської імперії. У 1915 році, під час Першої світової війни, лідери турецького уряду висунули план вигнання та розправи над вірменами. На початку 1920-х років, коли остаточно закінчилися масові вбивства та депортації, загинуло від 600 000 до 1,5 мільйона вірмен, а багато інших були насильно вивезені з країни. Сьогодні більшість істориків називають цю подію геноцидом: задуманою і систематичною кампаніями винищення цілого народу.Однак уряд Туреччини все ще не визнає грандіозності чи масштабів цих подій.

Коріння геноциду: Османська імперія

Вірменський народ зробив своє житло в Кавказькому регіоні Євразії протягом приблизно 3000 років. Деякий з тих часів Вірменське королівство було самостійним утворенням: наприклад, на початку IV століття А., воно стало першою нацією в світі, яка зробила християнство офіційною релігією.

Але здебільшого контроль над регіоном перейшов від однієї імперії до іншої. Протягом XV століття Вірменія була поглинена могутнім Османською імперією.

Османські правителі, як і більшість їхніх підданих, були мусульманами. Вони дозволяли релігійним меншинам, як вірменам, зберігати певну автономію, але вони також піддавали вірмен, яких вони розглядали як "невірних", нерівному та несправедливому поводженню.

Наприклад, християни повинні були платити більші податки, ніж мусульмани, і вони мали дуже мало політичних та законних прав.

Незважаючи на ці перешкоди, вірменська громада процвітала під владою Османа. Вони, як правило, були більш освіченими та заможнішими, ніж їхні турецькі сусіди, які, у свою чергу, зростали, обурюючись на їхній успіх.

Це обурення посилювалося підозрами, що християнські вірмени будуть більш лояльні до християнських урядів (наприклад, до росіян, які поділили нестабільну кордон з Туреччиною), ніж вони були до Османського халіфату.

Ці підозри загострилися, коли Османська імперія розпалася. Наприкінці 19 століття деспотичний турецький султан Абдул Хамід II, одержимий лояльністю понад усе, і розлючений народженою вірменською кампанією за здобуття основних громадянських прав, заявив, що він вирішить "вірменське питання" раз і назавжди.

"Я скоро поселю цих вірмен", - сказав він журналісту в 1890 році. - Я дам їм коробку на вухо, яка змусить їх ... відмовитися від їхніх революційних амбіцій ".

Перша вірменська різанина

У період з 1894 по 1896 рік ця «скринька на вухо» мала форму погрому, санкціонованого державою.

У відповідь на масштабні протести вірмен, турецькі військові чиновники, солдати та звичайні чоловіки розстріляли вірменські села та міста та вчинили жорстокі вбивства над своїми громадянами. Сотні тисяч вірмен були вбиті.

Молоді турки

У 1908 році до влади в Туреччині прийшов новий уряд. Група реформаторів, яка назвала себе "молодими турками", скинула султана Абдула Хаміда і створила більш сучасний конституційний уряд.

Спочатку вірмени сподівалися, що вони матимуть рівне місце в цій новій державі, але незабаром дізналися, що те, що найбільше прагнули молоді націоналісти, - це "зміцнення" імперії. Згідно з таким способом мислення, нетурки і особливо християнські нетурки були серйозною загрозою для нової держави.

Починається Перша світова війна

У 1914 році турки вступили в Першу світову війну на боці Німеччини та Австро-Угорської імперії. (У той же час османська релігійна влада оголосила святу війну проти всіх християн, крім їх союзників.)

Військові лідери почали стверджувати, що вірмени - зрадники: Якщо вони думали, що зможуть здобути незалежність, якщо союзники переможуть, цей аргумент пішов, вірмени хотіли б боротися за ворога.

У міру загострення війни вірмени організували добровольчі батальйони, щоб допомогти російській армії боротися проти турків на Кавказі. Ці події та загальні турецькі підозри у вірменському народі змусили турецький уряд домагатися «вивезення» вірмен із зон війни уздовж Східного фронту.

Починається геноцид вірмен

24 квітня 1915 р. Розпочався вірменський геноцид. Того дня турецький уряд заарештував і стратив кілька сотень вірменської інтелігенції.

Після цього звичайних вірмен вивернули із своїх домівок та відправили на марші смерті через Месопотамську пустелю без їжі та води.

Часто учасників акції роздягали голими і змушували ходити під палючим сонцем, поки не впали мертвими. Людей, які зупинилися на відпочинок, розстріляли.

У той же час молодими турками було створено «Спеціальну організацію», яка, в свою чергу, організовувала «вбивства екіпажів» або «м’ясні батальйони» для здійснення, як сказав один офіцер, «ліквідації християнських елементів».

Ці загони для вбивства часто складалися з вбивць та інших колишніх засуджених. Вони топили людей у ​​річках, скидали з скель, розпинали їх і спалювали живими. Коротше кажучи, турецька сільська місцевість була завалена вірменськими трупами.

Записи показують, що під час цієї кампанії “Турекфікація” урядові загони також викрадали дітей, перевели їх на іслам та передали турецьким сім'ям. У деяких місцях вони зґвалтували жінок і змушували приєднуватися до турецьких «гаремів» або служити рабами. Мусульманські сім'ї переселилися до будинків депортованих вірмен та вилучили їхнє майно.

Хоча звіти різняться, більшість джерел погоджуються, що на момент розправи в Османській імперії було близько 2 мільйонів вірмен. У 1922 році, коли геноцид закінчився, в Османській імперії залишилось лише 388 000 вірмен.

Ти знав? Американські інформаційні бюлетені також неохоче використовують слово "геноцид" для опису злочинів Туреччини. Фраза "геноцид вірмен" з'явилася в New York Times до 2019 року.

Геноцид вірмен сьогодні

Після того, як османи здалися в 1918 році, лідери молодих турків втекли до Німеччини, яка пообіцяла не переслідувати їх за геноцид. (Однак група вірменських націоналістів розробила план, відомий як "Операція" Немесіда ", щоб відстежити та вбити лідерів геноциду.)

З тих пір уряд Туреччини заперечував геноцид. Вірменці були ворожею силою, вони стверджують, і їх забій був необхідним заходом війни.

Сьогодні Туреччина є важливим союзником Сполучених Штатів та інших країн Заходу, і тому їхні уряди також неохоче засуджували давно вбивства. У березні 2019 року колегія Конгресу США нарешті проголосувала за визнання геноциду.

Однак в Туреччині мало що змінилося: незважаючи на тиск з боку вірмен і прихильників соціальної справедливості в усьому світі, в Туреччині все ще незаконно говорити про те, що сталося з вірменами в ту епоху.